Бегонія вічноквітуча

• для розмноження використовують стеблові та листові живці, а також насіння;
• слід зазначити, що при використанні насіння сортові ознаки швидше за все не відтворюватимуться;
• насіння швидко втрачає схожість, тому їх сіють свіжозібраними на поверхню ґрунту, не зашпаровуючи; зверху засипають шаром прожареного піску завтовшки 3 мм, обприскують водою і закривають склом

• для рясного цвітіння у другій половині літа ця бегонія потребує підживлення добривами з підвищеним вмістом фосфору та калію;

• рослина не жаростійка

листя округле, зі слабохвилястим, злегка опушеним краєм, від світло- до темно-зеленого і навіть бордового забарвлення

цвіте рясно і тривало навіть у зимовий час (при досвітку)

квітки прості або махрові, по 2-4 на коротких квітконосах

цей вид часто вирощують в однорічній культурі, хоча це багаторічна рослина;

частіше використовується як рослина відкритого ґрунту - див. Бегонія вічноквітуча

Бегонія

На сьогодні відомо понад 1700 представників роду Бегонія. (Begonia). Розміри рослин цього роду варіюють у широких межах, від кущиків 15 см заввишки до триметрових ліан. Мешкають ці рослини у вологих затінених місцях, ущелинах скель, на старих деревах і коренях у тропічних та субтропічних районах Америки, Південно-Східної Азії, Африки, на островах Мадагаскар, Сокотра.

Про історію культури – на сторінці Бегонія.

Популяції одного виду часто мають значні відмінності у зовнішньому вигляді рослин, а якщо врахувати легкість, з якою види, що навіть походять з різних континентів, схрещуються між собою, то можна уявити безліч існуючих культиварів.Щоб якимось чином систематизувати цю величезну різноманітність видів та сортів, їх поділяють на групи. У нас прийнято ділити всі бегонії, що вирощуються, на декоративно-листяні і красивоквітучі, проте цей поділ дуже умовно, так як багато бегоній з цікавим листям ще й красиво цвітуть. Крім того, виділяють групу бульбових бегоній.

Міжнародна класифікація ширша, вона включає такі групи бегоній:

• Бульбові;



• Кореневищні;



• Королівські (Рекс);



• Вічноквітучі;



• Тростникові (Кейн);



• Кущові;



• Плетеподібні, або лазаючі;



• Товстостебельні.

Цей поділ не є науковим, а має суто практичний характер. Деякі сорти можна однаково віднести відразу до кількох груп.

До красивоквітучих відносять найпопулярніші групи гібридних бегоній – бульбові (Begonia x tuberhybrida) і вічноквітучі (Begonia x semperflorens), які мають тривале і дуже ефектне цвітіння. Бегонія вічноквітуча вирощується частіше як однорічник (див. Бегонія вічноквітуча), один з найкращих і невибагливих для міських килимових клумб. Але насправді це багаторічна рослина, яка може рости в кімнатних умовах із періодичним відновленням з живців.

Істинно бульбовими є сучасні тубергібриди. (Begonia x tuberhybrida), які мають тривале та дуже пишне літнє цвітіння. Їх вирощують в основному у відкритому ґрунті та вуличних контейнерах, зберігаючи в період спокою взимку у вигляді бульб.

До бульбових за своїм походженням віднесені також бегонії Елатіор та Лоррен (див. Бегонії зимового цвітіння - Елатіор та Лоррен), які насправді не утворюють бульб і не мають періоду спокою. Їхнє цвітіння зазвичай настає саме взимку, і вони частіше за інших вирощуються як домашні рослини.

Багато сортів, включені в інші групи, також можуть мати декоративне цвітіння.

Автор: Семенова Наталія біолог, колекціонер кімнатних рослин, редактор GreenInfo.ru (розділ кімнатні рослини)